П’яти танкістам, учасникам звільнення Шепетівки від німецько-фашистських загарбників – Б.Кошечкіну, О.Пікалову, Л.Баукову, О.Морозу, С.Куркоткіну – у 1969 році, під час святкування 25-ї річниці з дня визволення міста, було присвоєно звання «Почесний громадянин м. Шепетівки». На урочистостях з нагоди святкування 25-ї річниці визволення їм було пов’язано червоні стрічки, вручено свідоцтва і символічні ключі від міста, пам’ятні медалі й подарунки.
Бойовий шлях кожного з них пов’язаний з 4-м танковим Кантемирівським корпусом, який у ході жорстоких боїв звільняв наше місто від ворога.

Серед тих, хто в лютому 1944 року визволяв Шепетівщину від німецько-фашистських загарбників, був і навідник 76-міліметрової гармати 321-го гвардійського винищувально-протитанкового артилерійського полку 7-ї окремої гвар-дійської винищувально-артилерійської бригади Першого Українського фронту, гвардії старший сержант Павло Дмитрович Азаров.
Народився П.Д.Азаров 1922 року в селі Строкіно Орловської області. З початком Великої Вітчизняної війни у 1941році був призваний до лав Червоної Армії. У боях на Курській дузі навідник Павло Азаров підбив два німецьких танки.

Влітку 1943 року на території Шепетівщини, окупованій фашистськими військами, активно діяли загони підпільників. Командував партизанським загоном Герой Радянського Союзу Іван Олексійович Музальов.
Партизани розробили план операції, яка б завдала найбільшого удару по ворогові. Командир загону запропонував провести диверсію на складах окупантів, де зберігалося близько шести тисяч тонн продовольчих товарів. Близько тижня тривала підготовка диверсійної операції, яку розробили Іван Музальов зі своїми помічниками Адамом Павлюком, Василем Андросовим і німецьким антифашистом Станіславом Шваленбергом, який перейшов на бік партизанів.

Шепетівському краєзнавцю Олександру Лукашенку завдяки пошуковій роботі вдалось повернути із забуття імена та прізвища багатьох захисників нашої землі